Последняя глава: Агро-Джойнт в годы Большого террора

Серед сотень тисяч невинних жертв Великого терору 1937–1938 рр. одну з маловідомих груп репресованих складають співробітники Агро-Джойнта – агрономічної корпорації, яка була заснована 1924 р. Американським єврейським об’єднаним розподільним комітетом і яка працювала в СРСР за згодою з радянською владою аж до 1938 р. Пропонована увазі читача книга присвячена «останньому розділу» в історії Агро-Джойнта – дослідженню крізь призму людських доль деталей трагічного фіналу його діяльності. Десятки його співробітників – працівники Московської, Дніпропетровської і Сімферопольської регіональних контор, а також багато євреїв-колгоспників, пов’язаних із ними через свою діяльність, і запрошені на роботу в СРСР лікарі-біженці з нацистської Німеччини – були звинувачені у співпраці, як писали потім у слідчих протоколах, із «контрреволюційною організацією, створеною директором Агро-Джойнта доктором Розеном». Автор аналізує раніше закриті для дослідження архівно-слідчі справи всіх трьох названих груп репресованих, що стали джерелом складених на їх основі мартирологів й опублікованих документів. Велика увага приділена регіональним особливостям діяльності репресивних органів і практиці Великого терору. Видання опоряджене необхідним науковим апаратом – біографічними довідками й коментарями, іменним і географічним вказівниками, а також добре ілюстроване архівними фотоматеріалами.

Среди сотен тысяч невинных жертв Большого террора 1937-1938 гг. одну из малоизвестных групп репрессированных составляют сотрудники Агро-Джойнта – агрономической корпорации, которая была основана 1924 Американским еврейским объединенным распределительным комитетом и работавшая в СССР по согласованию с советской властью вплоть до 1938 г.. Предлагаемая вниманию читателя книга посвящена «последнему разделу» в истории Агро-Джойнта – исследованию сквозь призму человеческих судеб деталей трагического финала его деятельности. Десятки его сотрудников – работники Московской, Днепропетровской и Симферопольской региональных контор, а также много евреев-колхозников, связанных с ними через свою деятельность, и приглашенные на работу в СССР врачи-беженцы из нацистской Германии – были обвинены в сотрудничестве, как писали потом в следственных протоколах, с «контрреволюционной организацией, созданной директором Агро-Джойнта доктором Розеном». Автор анализирует ранее закрытые для исследования архивно-следственные дела всех трех названных групп репрессированных, ставших источником составленных на их основе мартирологов и опубликованных документов. Большое внимание уделено региональным особенностям деятельности репрессивных органов и практике Большого террора. Издание отделано необходимым научным аппаратом – биографическими справками и комментариями, именным и географическим указателями, а также хорошо иллюстрированно архивными фотоматериалами.