Книга розповідає про маловідоме та контроверсійне явище 1917–1918 pp. — Вільне козацтво — своєрідну українську воєнізовану громадську організацію, що виникла та масово поширилась насамперед серед селянства. На підставі виявлених в архівах документів, широкого кола опублікованих джерел докладно висвітлено причини та особливості появи вільнокозацького руху, здійснено комплексний аналіз діяльності загонів Вільного козацтва і, зокрема, висвітлено їх активність у період військово-політичного конфлікту Центральної Ради та Раднаркому РСФРР (грудень 1917–березень 1918 pp.) та селянсько-повстанського руху літа 1918 р. Тематика дослідження зумовила розгляд низки актуальних питань, тісно пов’язаних з історією Вільного козацтва — особливостей формування «козацького міфу» в добу «національного відродження», військової та аграрної політики часів Центральної Ради та Гетьманату, спорідненості вільнокозацького руху 1917–1918 pp. та отаманії 1919–1920 pp., діяльності еміграційних «спадкоємців» Вільного козацтва у 1920-х–30-х роках тощо. Окрім того, виявлено чимало неточностей, похибок та фальсифікацій, що існують в історичній літературі на означену тему. Значна частина документів, що публікуються в додатку, вводяться до наукового обігу вперше. Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів і всіх , хто цікавиться історією України та українського селянства.
